ПРИДИРАТИСЯ

ПРИДИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док., розм. Використовувати що-небудь як привід до якихось зауважень, обвинувачень (звичайно безпідставних); прискіпуватися. Усе придираються [Харко]: «У вас, каже, не так усе, як у людей» (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 482); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30); Вівця десь в пір’ячко вкачалась, Пидоря до Вівці присікалась, придралась, Що, буцім, бач, Вівця курей її поїла і гусей (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 141).