ПРИДВЕ́РНИК, а, чол., заст. Сторож біля дверей, біля входу. — Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (Іван Франко, IV, 1950, 113); В винарні зачинено браму… Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, — Повинен для нас одчинити (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 273).
ПРИДВЕРНИК
Тлумачення слова