ПРИДУ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до придумати. Хіба іноді іграшка яка, придумана ним, зведе братів докупи (Панас Мирний, IV, 1955, 79); Ця посада .. неначе придумана для мене (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216);
// придумано, безос. присудк. сл. Сафрон розстебнув сорочку, пальцями розірвав підшиту до коміра стьожку, і з проріхи скотилося в долоню кілька червінців. — Ловко придумано, — засміявся Гуркало (Михайло Стельмах, II, 1962, 220).
ПРИДУМАНИЙ
Тлумачення слова