ПРИДУ́ХА, и, жін. Кисневий голод (звичайно у риб) внаслідок замерзання води, забруднення її і т. ін. Від придухи гинула риба на Пслі (Олесь Гончар, II, 1959, 163);
// Загибель риб та ін. водяних тварин внаслідок нестачі кисню.
ПРИДУХА
Тлумачення слова