ПРИДОРОЖНІЙ

ПРИДОРО́ЖНІЙ, я, є. Який міститься, розташовує, ться біля або поблизу, уздовж дороги, понад дорогою. То були хати, стодоли,.. сади, верби, тополі та придорожні хрести невеличкого подільського сільця (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 174); Юра виліз на придорожній стовпчик і замахав руками зусіхсил (Юрій Смолич, II, 1958, 23);
//  Який росте при дорозі, уздовж дороги. [Фе дон:] Все ж краще будувати мавзолеї, хоч би і не собі, ніж просто бути, мов зілля придорожнє, під ногами у.. переможця (Леся Українка, III, 1952, 439); Вітрець придорожнюю грушу ледве чутно ворушить, колише (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 124); Поїзд мчав, відсвіт від труби паровоза гасав на придорожніх кущах (Олесь Донченко, II, 1956, 189).