ПРИДІ́Л, а, чол. Окремий, боковий вівтар (додатковий до головного) у православному храмі. Бояри й дружинники стояли скрізь — зразу за молодими й біля криласів, у бокових приділах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 282); Похований [князь Володимир] у церкві святої Богородиці в приділі святого Елемента (Павло Загребельний, Диво, 1968, 413).
ПРИДІЛ
Тлумачення слова