ПРИДБА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням придбати, придбавати. Придбання поміщицьким господарством власного реманенту веде неминуче до підриву середнього селянства, яке добуває собі засоби до життя з допомогою виробітків (Ленін, 3, 1970, 214); Бюджет сучасної робітничої сім’ї дозволяє їй витрачати значну частину коштів на одяг, взуття та на придбання речей домашнього вжитку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 87).
2. Те, що хто-небудь придбав (у 1 знач.); майно, власність. * Образно. [Евфрозіна:] Мама зараз мені б за гроші жениха купила, і певне то було б нихе придбання (Леся Українка, III, 1952, 422).
3. перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. Маємо у нього [Валеріана Поліщука] низку блискучих, яскравих творів — цінних придбань для літератури пролетарської революції (Василь Еллан, II, 1958, 116).