ПРИЦИ́ТЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до прицитькувати. Я прицитькнув на нього (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 246); Вона знала — коли чоловік у такому настрої, краще не розпитувати його. Все одно промовчить, або ще й сердито прицитькне (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 107).
ПРИЦИТЬКНУТИ
Тлумачення слова