ПРИЦМАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко. Те саме, що прицмокувати. — Шкода, шкода! — сказав Клим, прицмакуючи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 330); В роті чорно, як у горщику з-під бузини, губи чорні, вуса чорні, а він усе їв і їв [ожину], прицмакуючи та примовляючи: — Оце посолонцював ягідками, оце посолонцював (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 437).
ПРИЦМАКУВАТИ
Тлумачення слова