ПРИЧИТА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням причитати і слова, які вимовляють, причитаючи. — Після аспірантури ти приступив до глибокої наукової розвідки,.. ти відкопав дорогий скарб — колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 101); Хлопчик уже не слухав діда і читав коневі всякі причитання: — Ах, ти блудяга! шибеник! Хіба тобі не добре б було у мене? (Панас Мирний, I, 1954, 176).
ПРИЧИТАННЯ
Тлумачення слова