ПРИЧАЛА́ПАТИ, аю, аєш, розм. Док. до чалапати 2, 3. — Він, як сова, — піддав другий [поранений], — при нашому світлі нічого не бачить: із своїм причалапав… (Олесь Гончар, III, 1959, 160); Мотрона, крадькома, озираючись навколо, причалапала до ліжка хворої (Радянська Україна, 31.V 1963, 2).
ПРИЧАЛАПАТИ
Тлумачення слова