ПРИЧАЇТИ, аю, аїш, док., перех., рідко. Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. * Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть… підкрались і вдарили раптом в борти (Леся Українка, I, 1951, 245).
Причаїти дух — затамувати дихання; притихнути. * Образно. Здавалось, немов старий ліс дубовий, і тихе село, і все.. причаїло дух та прислухувалось пісні… (Ольга Кобилянська, 1, 1956, 115).
ПРИЧАЇТИ
Тлумачення слова