ПРИБИ́ТІСТЬ, тості, жін., розм. Властивість і стан за знач. прибитий 2. В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Юрій Смолич, День.., 1950, 247); В усій його постаті почувалась прибитість, млявість (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 163).
ПРИБИТІСТЬ
Тлумачення слова