ПРИБУТНИЙ

ПРИБУТНИ́Й, а, е, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода, а потім знову плесо чорніє від масних стьоків цукроварні (Михайло Стельмах, II, 1962, 280); Вночі загуло з гір. Це була не та вода, що її ждуть заздалегідь напровесні паводкові комісії, тала, прибутні вода, що росте по міліметру (Олесь Гончар, Циклоп, 1970, 186); Тої весни глибокі прибутні води невеличкої річечки Чорний Та шлик, що геть пересихала влітку під палючим промінням південного сонця, вийшли з берегів (Знання та праця, 9, 1971, 12).