ПРИБУДО́ВА, и, жін. Те, що прибудовано; прибудована до чого-небудь будівля, споруда або її частина. Це була прибудова до її хати, під одною стріхою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 316); Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 69); Попереду чітко звелося над водою судно з прибудовами, оточене понтонами (Юрій Яновський, II, 1954, 92).
ПРИБУДОВА
Тлумачення слова