ПРИБУДІ́ВОК, івка і овка, чол., діал. Прибудова. Баран [прізвище], увесь тремтячи, скочив за якийсь паркан і сховався за невеличким прибудівком (Іван Франко, VII, 1951, 350); Не був то старопольський шляхетський двір, що в ньому росло не менше як три покоління й кожне клало свою печать на будову всіма отими прибудовками, надбудовками, прикрасами й оздобами (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 38).
ПРИБУДІВОК
Тлумачення слова