ПРИБОРИ 1, ін, мн., розм. Приготування до чого-небудь; речі, потрібні для цього. [Химка:] Хіба не бачите, які тут прибори йдуть до весілля… Через них уже мені хоч руки й ноги відкидай! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 638); Який він був милий, коли по якімось часі почав говорити про різні прибори, потрібні для ожиданого [очікуваного] гостя (Іван Франко, III, 1950, 109).
ПРИБОРИ 2, ів, мн., діал. Убір, наряд. Сусана Уласівна повиймала усі нові прибори, що наготувала на придане дочці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 123).