ПРИБОРКАННЯ

ПРИБО́РКАННЯ, я, сер. Дія за значенням приборкати. Зображення простих скіфів у буденному одягу, які займалися звичайною для них справою — приборканням степових коней у табуні, відоме за знаменитою чортомлицькою вазою (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 158); Вчені назвали Міссісіпі золотою річкою, бо на її приборкання було затрачено стільки золота, що його вистачило б для того, щоб викласти русло всієї ріки (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 101); Корінні інтереси трудящих усього світу вимагають приборкання сил імперіалізму (Комуніст України, 3, 1966, 16).