ПРИБІЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬШАТИ, аю, аєш, недок., ПРИБІЛЬШИТИ, шу, шиш, док., перех. і неперех., розм.
1. Робити більшим за об’ємом, кількістю і т. ін. — Воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 84); Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 174);
// безос. Збільшуватися об’ємом, кількістю і т. ін. Тим часом людей прибільшало. Прибігали шахтарі з другої шахти (Борис Грінченко, I, 1963, 381);
// Робити що-небудь більш відчутним; сприяти інтенсивнішому прояву чогось. Іти до Ясенева цілою бандою — таки то було велике ризико [риск] .. Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди (Гнат Хоткевич, II, 1966, 185); Все, що стрічалося, що вбачалося, .. прибільшало щастячка й радощів (Марко Вовчок, I, 1955, 324); Недавня розмова з чоловіком вже навела на Леміщиху сумну думку про розставання з своєю дитиною. Вона прибільшила свою ласку (Нечуй-Левицький, I, 1950, 173);
// рідко. Посилюватися у своєму прояві. Зранку сніжок потроху почав падати, все прибільшуючи (Панас Мирний, III, 1954, 8).
Прибільшувати (прибільшити) віку — те саме, що Прибавляти (прибавити) віку (вік, життя, літ, літа) (див. прибавляти). А для кого я все робила, билася? Все дбала про нього, щоб йому віку прибільшити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 431).
2. Те саме, що перебільшувати 2. [Василь:] Дуже велике пошанування робите ви мені, називаючи мене батьком нової літературної школи. Шановні добродійки й добродії! Ви прибільшуєте моє значіння (Володимир Самійленко, II, 1958, 99); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (Нечуй-Левицький, I, 1950, 158).