ПРИБЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приберегти. Розпитував [Войтюк] Коропова про його життя-буття і після кожної відповіді схвально похитував головою зі своїм звичайним, мабуть, прибереженим з війни, «хорошо», яке вимовляв з розтяжкою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 116); Надовго будуть прибережені в пам’яті неповторні кадри відпочинку (Знання та праця, 8, 1970, 20).
ПРИБЕРЕЖЕНИЙ
Тлумачення слова