ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прибавити;
// прибавлено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (Марко Кропивницький, II, 1958, 247).
ПРИБАВЛЕНИЙ
Тлумачення слова