ПРУТО́К, тка, чол. Зменш.-пестл. до прут. От панотець читати вчить: 3 прутків вербових укладають Здорові букви на піску (Іван Франко, X, 1954, 279); Решітки — це похилі рами з поздовжніми металевими прутками, установленими на віддалі 15—20 мм один від одного (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); Швидко-шпарко перебирали її пальчики якісь прутки, з-під котрих випливала дірчава стежечка, далі — кружало, далі знову стежечка (Панас Мирний, III, 1954, 156).
ПРУТОК
Тлумачення слова