ПРУТКО́ВИЙ, а, е, спец.
1. Який має форму прута (у 2 знач.). Погойдуючись на стропах, величезний сніп пруткової сталі почав повільно опускатися (Робітнича газета, 12.IX 1962, 2); Багатошпиндельні автомати застосовують для обробки пруткового матеріалу діаметром від 20 до 100 мм (Технологія різального інструмента, 1959, 127).
2. Признач. для виготовлення металевих прутів. Прутковий автомат.
3. Вигот. з металевих прутів; який має основу з металевих прутів. Після пруткового елеватора бульби разом з бадиллям та невідсіяним ґрунтом проходять між двома пневматичними балонами (Хлібороб України, 8, 1963, 24).