ПРУ́ГКО. Присл. до пругкий. Під ногами пругко угинається килим трави, а поряд ласкаво і лагідно хлюпає море (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 6); Насипала в коробку жита Марія й стояла з нею в руках, потім вигнулась пругко, в кіш заглянула (Андрій Головко, II, 1957, 40).
ПРУГКО
Тлумачення слова