ПРОЗУ́РКА, и, жін., рідко. Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко. Він часто прислухається, підходить до прозурки — дірочки в дверях, зазирає в прозурку (Степан Васильченко, III, 1960, 294); Панас кахикнув і обережно стукнув у прозурку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 446).
ПРОЗУРКА
Тлумачення слова