ПРОЖЕКТЕ́Р, а, чол.
1. ірон. Той, хто захоплюється прожектами (у 1 знач.). Невже Каргат — тільки прожектер, ловець душевної слави? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 37); — Я згадав спритних борзописців з «Еко де Парі». Торік вони писали, що я [Бальзак] прожектер і шахрай, це після книги «Злигодні подружнього життя» (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 74).
2. заст. Той, хто складає проект (у 1 знач.).