ПРОВИ́ДИЦЯ, і, жін., заст., уроч. Жіночий рід до провидець. Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім’я — пророк (Радянське літературознавство, 7, 1967, 19); * У порівняннях. — Маю в своєму маєтку бабу-ворожбитку, кине жменю проса і долю людини читає, як провидиця (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 152).
ПРОВИДИЦЯ
Тлумачення слова