ПРОВО́ЗИТИСЯ, иться, недок. Пас. до провозити. Вони [удільні князі] ..збирали на свою користь мито з товарів, що провозилися через їх князівства (Історія УРСР, I, 1953, 109).
ПРОВОЗИ́ТИСЯ, ожуся, озишся, док., розм. Возитися (у 2 знач.) якийсь час. Цей день так і минув: біля воза до обіду провозилися, по обіді в клуні віяли зерно (Андрій Головко, II, 1957, 136); Повернувся її чоловік від Збруча на кованій бричці й до самого ранку провозився за хатою, закопуючи награбоване добро (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 62).