ПРОВО́РНІСТЬ, ності, жін. Властивість затзнач. проворний. Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 76); Ріпаку завжди подобався Мазур проворністю — він усе робив так, як робив би це Павло, швидко і вправно (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 22); В задній частині двору була ще одна хвіртка, і турок шаснув у неї з проворністю миші (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 87).
ПРОВОРНІСТЬ
Тлумачення слова