ПРОВОКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до провокувати. Наявність у двох близьких мовах слів однакового звучання при різності значень, відтінків, вживаності їх є провокуючим моментом у роботі перекладача (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 79); Грип може бути причиною загострення і провокуючим фактором у появі та розвитку будь-якого захворювання нервової системи (Фізіологічний журнал, VI, 5, 1960, 639).
ПРОВОКУЮЧИЙ
Тлумачення слова