ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, чол. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). [Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Любомир Дмитерко, Вірші.., 1949, 333); Прощаючись з гостями, і господар, і господиня виходять у передпокій; якщо година пізня, господар повинен подбати, щоб усі жінки мали проводжатих (Наука і життя, 12, 1971, 54);
// розм. Той, хто проводжає від’їжджаючого.
ПРОВОДЖАТИЙ
Тлумачення слова