ПРОВІТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОВІТРИТИСЯ, рюся, ришся, док.
1. Очищатися, освіжатися припливом свіжого повітря. Улоговина поволі провітрювалась від гіркого диму (Олесь Гончар, III, 1959, 87); У «татковій» кімнаті навстіж відчинене вікно. Вже місяць вона провітрюється по покійнику (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 293); [Молодий хлопець:] Знов назад! Знов буде бруд і погань і зараза! [Лицар:] Воно ж провітрилося трохи за сей час, а, може, згодом ці хліви зруйнують (Леся Українка, II, 1951, 215);
// Піддаватися дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.). На балконах і на підвіконнях.. звисають де-не-де килимки, провітрюється одяг (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 473); Цілинні землі краще обробляти влітку, щоб до осені рілля добре провітрилась і промилась дощами (Хлібороб України, 7, 1965, 8).
2. розм. Перебувати на свіжому повітрі, дихати свіжим повітрям. — Знаєте того кондитера, за рогом? У нього такий візок є. Він колись у ньому возив провітрюватись свого кульгавого шкарбуна дідуся (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 57); Кайдаш провітрився надворі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 353); [Бентлі:] Нарешті можна буде провітритись на лижах. Сніжок, скажу тобі, Нормо, краса! (Ярослав Галан, I, 1960, 424);
// Під дією свіжого повітря приходити до пам’яті, відновлювати сили, повертати бадьорість і т. ін. (після непритомності, оп’яніння і т. ін.). [Терпилиха:] Дайте йому покой [спокій], пане виборний! Нехай трохи прочумається. [Виборний:] Та надворі швидче [швидше] провітриться (Іван Котляревський, II, 1953, 27); «Оксано, Оксано!» — Ледве вимовив Ярема, Та й упав додолу. «Еге! ось що… Шкода хлопця, Провітри, Миколо!» Провітрився. «Батьку! брате! Чом я не сторукий?..» (Тарас Шевченко, I, 1963, 110); Танцював він, втягши голову в плечі, тупав ногою на одному місці або дригав то назад, то вперед, бажаючи, очевидно, насмішити, потім пішов навприсядки, впав, його взяли за руки і виволокли в сіни провітритися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 209);
// перев. док., перен. Набратися нових вражень, відриваючись від якого-небудь заняття; розвіятися. — От я й думаю: поїду лиш на базар, провітрюся і об тобі [про тебе] звістку привезу матері. — Спасибі вам, — дякує. Христя (Панас Мирний, III, 1954, 102); — Обом [чоловікам] тоді сказала, що їдемо провітритись у Київ (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 338).
3. тільки недок. Пас. до провітрювати. Витрушувалися та провітрювалися літні плаття і макінтоші (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 456).