ПРОВІ́ТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провітрити. Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані.. пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198);
// у знач. прикм. В такій чистій, ясній, просторій, провітреній залі.. якось їсться смачніше і більше (Осип Маковей, Вибр., 1954, 234); Організувавши добування торфу на добриво, колгосп почав використовувати провітрену торфокришку на підстилку худобі в загонах і дворах (Хлібороб України, 11, 1969, 8).
ПРОВІТРЕНИЙ
Тлумачення слова