ПРОВІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОВІ́ЯТИСЯ, іюся, ієшся, док.
1. Подувом рухомого повітря очищатися від полови й сміття (про зерно).
2. перев. док., розм. Перебуваючи на свіжому повітрі, провітритися. [Пастух:] Оце сьогодні випущу все бидло, нехай провіється (Леся Українка, II, 1951, 200);
// перен., зневажл. Віятися (у 2 знач.) якийсь час. — Отак цілий вік провіється [Власов]! — бликнувши у сторону, подумав він (Панас Мирний, IV, 1955, 135).
3. тільки недок. Пас. до провіювати.