ПРО́ВЕСНА, и, жін. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 134); * Образно. У мене на столику проліски стоять, у хаті рожеве світло, а в серці провесна… (Леся Українка, V, 1956, 112).
ПРОВЕСНА
Тлумачення слова