ПРО́ВЕСЕНЬ, сня, чол., рідко. Те саме, що провесна. Провесень. Все Задніпров’я в сонячній повені (Радянська Україна, 9.III 1964, 2); * Образно. Зійде щастя провеснем надій, На світанку прошумить садами За твоїми юними літами, Друже мій і побратиме мій! (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 91).
ПРОВЕСЕНЬ
Тлумачення слова