ПРОВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проварити. Вийняту з формочок випечену бабку при подачі на стіл поливають фруктовим соком, провареним з рештою цукру (Українські страви, 1957, 242);
// у знач. прикм. Густо завис дух йодоформу й карболки. Худюща плоскогруда сестра.. перемотує старі проварені бинти (Михайло Стельмах, II, 1962, 252).
ПРОВАРЕНИЙ
Тлумачення слова