ПРОТИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. противляться; недок. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь. Її рука лежала в його руках, і він тихо гладив її.. Вона не противилася (Панас Мирний, III, 1954, 159); Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся.. її подорожі до Києва (Леся Українка, V, 1956, 425); Він тримав її в руках міцно, безцеремонно, вона й не противилася тому, але їй якось робилося жарко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 128).
ПРОТИВИТИСЯ
Тлумачення слова