ПРОТИ́ВНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до противник 1, 3. Рахіра вп’ялила свої блискучі очі.. в лице противниці (Ольга Кобилянська, II, 1956, 159); Жукова нахилилась, захопила снігу і кинула у Віктора. Засліплений, він протер хустиною очі й метнувся до противниці (Олесь Донченко, V, 1957, 475).
ПРОТИВНИЦЯ
Тлумачення слова