ПРОТИДІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до протидіяти. Сили, з якими два тіла діють одне на друге, рівні за величиною і протилежні за напрямом. Якщо одну з цих сил назвати діючою силою, то друга буде протидіючою (Курс фізики, I, 1957, 127).
ПРОТИДІЮЧИЙ
Тлумачення слова