ПРОТИДІЯТИ

ПРОТИДІЯТИ, ію, ієш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. — Я не згоден, — уперто заявив Сиволап. — І взагалі вважаю, що не варто витрачати час на марні розмови. І він таки намагався протидіяти (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 130); Необхідно скрізь протидіяти відомчому і місницькому підходові при розробленні планів і зобов’язань (Літературна Україна, 11.X 1974, 2); Щоб протидіяти грипу, треба знати шляхи проникнення збудника, і тоді можна встановити йому перепону (Хлібороб України, 1, 1970, 38);
//  Спрямовуватися проти іншої дії (про дію). Індукційний струм завжди має такий напрям, при якому його магнітне поле протидіє зміні магнітного потоку, що викликає цей струм (Курс фізики, III, 1956, 179).