ПРОТВЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до протверезити.
2. у знач. прикм. Який протверезився; тверезий. Дмитро протвереженими очима подивився навкруг, хмурячись і ніяковіючи (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 683).
ПРОТВЕРЕЖЕНИЙ
Тлумачення слова