ПРОТУПОТІТИ, очу, отиш і ПРОТУПОТАТИ, очу, очеш, док.
1. Док. до тупотіти, тупотати 1. Щось протупотіло повз вікно (Любов Яновська, I, 1959, 254); Протупотить роз’їзд по вулиці й стихне (Андрій Головко, II, 1957, 360); Важкі кроки протупотіли за стіною (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 22); Її [[безос.|безособове дієслово|mark]] Двоє верхівців промчали шляхом. Протупотіло, завмерло (Олесь Гончар, II, 1959, 91).
2. Тупотіти, тупотати якийсь час.