ПРОТУБЕРАНЦІ

ПРОТУБЕРА́НЦІ, ів, мн. (одн. протуберанець, нця, чол.), спец. Світні утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краю сонячного диска. Проявом активності внутрішніх процесів Сонця є протуберанці — викиди палаючого газошлаку як побічного продукту (Знання та праця, 8, 1968, 20); Весь небокрай у бік Сорочинців і Миргорода горів дивним палахкотінням протуберанців (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 251);  * У порівняннях. В передвічнім вирі атоми, форми й задуми Вихрились, вибухали, прагнули мір і тіл, Пінились над безоднями, бились перед завадами, Кидались протуберанцями (Микола Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 10).