ПРОТРЯСТИ, су, сеш, док.
1. перех. Просіяти що-небудь (крізь сито, решето і т. ін.). Ой сусідко, сусідко, сусідко! Позич мені решітко, решітко: Я си муки протрясу, протрясу, Завтра тобі принесу, принесу! (Українські народні пісні, 2, 1965, 445).
2. перех., розм. Провезти кого-небудь нерівною, тряською дорогою або в тряському екіпажі. Забаг [Іван] іще протрясти панотця до міста (Лесь Мартович, Тв., 1954, 222).
3. перех., розм. Витратити марно (гроші); протринькати. У Чернігові аж п’ять кіп протряс [Халявський], щоб його не держали та відпустили оженитись (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 208).
4. перех. і неперех. Трясти якийсь час.