ПРОТРЯ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до протряхнути. — Зерна багато вже осипається з протряхлих снопів (Іван Ле, Право.., 1957, 20); Василь думав про те, що добре б оце було сісти на гнідого і проїхати по протряхлих полях (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 49).
ПРОТРЯХЛИЙ
Тлумачення слова