ПРОТОВПЛЮВАТИСЯ

ПРОТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОТО́ВПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. протовпляться; док., розм. Штовхаючись, проходити, пробиратися крізь натовп куди-небудь. Гаряче дихаючи й поблискуючи очима, протовплювались до веранди три якісь зловісні силуети (Степан Васильченко, II, 1959, 125); У двох місцях у натовпі рухнулися люди, і, протовплюючись між ними, тихо наближались до переднього краю — од огорожі один, а ззаду.. другий (Андрій Головко, II, 1957, 344); За народом так насилу протовпилися [попи] до хати (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 93); Людей стояло на площі сила-силенна, неможна було протовпитись (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 175).