ПРОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проточити. Широкий рот, обрамований короткою борідкою, та ніздрі широкого носа зачорніли, неначе нори, проточені кротами та мишами серед глухої кропиви (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 42); Блиснув [Карпо] сірими очима, і різкі півкола вій пурхнули вгору, аж торкнувшись широких, з прогалинками, наче проточених чимсь, брів (Михайло Стельмах, II, 1962, 365).
ПРОТОЧЕНИЙ
Тлумачення слова