ПРОТЯ́ЖНІСТЬ, ності, жін.
1. Властивість за значенням протяжний.
2. Відстань, зайнята чим-небудь (перев. у довжину); певний простір; протяг. Треба було нанести на карту невідомі береги Північної Землі, з’ясувати протяжність її на північ і захід (Видатні геогр. відкр.., 1955, 7); Мільйон чотириста тисяч кілометрів — така протяжність залізничних магістралей світу (Хлібороб України, 9, 1969, 47).
3. філос. Одна з основних характеристик простору, що виражає його розміри. Якщо простір характеризує протяжність матеріальних об’єктів, їх становище по відношенню до інших об’єктів, то час характеризує послідовність матеріальних процесів, їх тривалість (Наука і життя, 8, 1956, 36).