ПРОТЯГЛО́. Присл. до протяглий. Як над бурхливим морем, простяг шейх руки і крикнув глухо, протягло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 134); Десь у затоні голосно й протягло загув пароплавний гудок (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 61); Шумить протягло і сердито похмурий вітер за вікном (Володимир Сосюра, II, 1958, 170).
ПРОТЯГЛО
Тлумачення слова